Наши услуги:
Последние статьи:

 

Апеляційне оскарження рішень органів державної податкової служби

Консультує ДПА (з офіційного сайту ДПА України: www.sta.gov.ua)


ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ ТА ФОРМИ СКАРГИ (АПЕЛЯЦІЇ)


Як правильно оформити скаргу та що у ній має бути зазначено?

 

Згідно з вимогами, установленими підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.02.2000 р. № 2181 та пунктом 3 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.96 № 29 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.12.96 № 723/1748, із змінами та доповненнями), скарга (заява) повинна бути викладена в письмовій формі та містити обов'язкові реквізити.


У скарзі (заяві) має бути зазначено:


1)   прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання фізичної особи — платника податку, а для юридичної особи — платника податку — її найменування, місцезнаходження, а також адресу, куди необхідно надіслати рішення (відповідь) за скаргою (заявою);

2)   найменування органу державної податкової служби, яким видано податкове повідомлення, рішення або постанова у справі про адміністративне правопорушення, що оскаржується, дата і номер; назва податку, збору (обов'язкового платежу) або штрафної (фінансової) санкції та сума;

3)   суть порушеного питання, прохання чи вимоги й обґрунтування незгоди платника податків із сумою податкового зобов'язання, визначеною органом державної податкової служби в податковому повідомленні, або незгоди з іншим рішенням органу державної податкової служби;

3)   про подання чи неподання позовної заяви до суду про визнання недійсним податкового повідомлення або рішення органу державної податкової служби, а також про повідомлення чи неповідомлення відповідного органу державної податкової служби про подання повторної скарги (заяви) органу державної податкової служби вищого рівня;

4)   підпис фізичної особи — платника податку, а для юридичної особи — платника податку — підпис керівника або особи, яка виконує обов'язки керівника юридичної особи — платника податку. Якщо скарга (заява) в інтересах фізичної особи — платника податку або юридичної особи — платника податку подається її представником, то до скарги (заяви) долучається копія довіреності, оформленої відповідно до вимог законодавства, і підпис представника юридичної особи — платника податку на скарзі (заяві) повинен бути скріплений печаткою юридичної особи — платника податку;

5)   перелік документів і розрахунків, що додаються до скарги (заяви), у разі надсилання скарги (заяви) поштою додається опис укладеного та повідомлення про вручення.

До документів, що додаються до скарги (заяви), належать:

  • податкове повідомлення про визначення суми податкового зобов'язання;

  • рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій;

  • акт перевірки, за наслідками якої прийнято рішення та інші документи (розрахунки), на підставі яких визначено податкове зобов'язання;

  • первинна скарга платника податків та документи, що підтверджують докази незгоди платника податків з визначеною сумою податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій або неправомірність прийнятого органом державної податкової служби рішення,

  • належної якості ксерокопії рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги, а у відповідних випадках повторної скарги (заяви) платника податків — рішення, прийнятого за розглядом повторної скарги;

  • зауваження та пояснення, якщо вони були подані платником податків під час перевірки і розгляду матеріалів перевірки;

  • інші наявні у платника податків документи, що засвідчують обставини справи.

У разі оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення необхідно подати ксерокопії:

  • акта перевірки;

  • протоколу про адміністративне правопорушення;

  • постанови у справі про адміністративне правопорушення;

  • рішення, прийнятого за розглядом скарги на таку постанову.

Платник податку також повинен повідомити про подання чи неподання позовної заяви до суду про визнання недійсним податкового повідомлення або іншого рішення органу державної податкової служби, оскарження до суду постанови у справі про адміністративне правопорушення, наявність постанови про порушення кримінальної справи.


Як правильно підготувати скаргу?


При поданні скарги слід дотримуватися таких правил:

1. Скарга має бути зрозумілою. Чим зрозумілішою є скарга, тим краще і швидше її розглянути, і тим швидше буде прийнято щодо неї обґрунтоване рішення.

2. Скарга має бути аргументованою. Недостатньо тільки зазначити про дії посадової особи податкової служби незаконними — необхідно обґрунтувати свою точку зору.

3. Викладення аргументації у скарзі має бути послідовним. Якщо аргументація у скарзі викладена безсистемно, — це значно ускладнює її розгляд.

4. Скарга має містити докази. До скарги слід обов'язково додавати копії документів та інші факти, що підтверджують наведену у скарзі аргументацію.

 

За умови дотримання цих правил скарга буде розглянута значно швидше, і рішення за результатами її розгляду буде найоб’єктивнішим.


Розглянемо послідовність дій, які необхідно вжити, щоб дотриматись цих правил:


1. Аналіз рішення або дії, що оскаржуються


Підготовку скарги слід розпочинати з аналізу рішення, або дії посадової особи органу державної податкової служби, яке оскаржується. Аналіз передбачає знаходження відповідей на такі запитання:


1.1. Чи діяла посадова особа в межах наданих їй законодавством прав і повноважень?

Для відповіді на це запитання слід вивчити нормативну базу, що регламентує порядок діяльності податківців при вчиненні дій, або прийнятті рішень, які платник податків вирішив оскаржити. Після цього слід послідовно визначити:

  • чи мала право посадова особа податкової служби взагалі вчиняти дії або приймати рішення, яке оскаржує платник податків;

  • чи були наявні передбачені законом підстави для вчинення певної дії або прийняття певного рішення;

  • чи були належним чином виконанні усі процедури (включаючи повідомлення, якщо це передбачено законодавством, платника податків), які передують учиненню дії, або прийняттю рішення, яке платник податків має намір оскаржити;

  • чи було дотримано порядок учинення дій або прийняття рішення, яке платник податків має намір оскаржувати.

При цьому слід обов'язково враховувати вимоги статті ч. 2 ст. 19 Конституції України, яка передбачає, що органи державної влади та їх посадові особи мають діяти в порядку та способом, передбаченим законом. Отже, посадові особи податкової служби мають лише ті права, що прямо передбачені законами або підзаконними актами, що видані відповідно до законів. Але слід мати на увазі, що це положення Конституції України має і інший бік — податківці не зобов'язані виконувати жодних вимог платника, якщо виконання таких вимог прямо не передбачено законодавством.


Наприклад, до початку проведення перевірки посадові особи податкової служби мають надати платнику податків для ознайомлення документи згідно з переліком, який визначений Законом України «Про державну податкову службу в Україні», але при цьому вони не зобов'язані надавати для зняття копій свої службові посвідчення, оскільки це не передбачено законодавством.


1.2. Чи виконані вимоги щодо належного оформлення рішення, яке платник податків має намір оскаржити?

Як правило, нормативні акти містять перелік вимог до оформлення рішень, що приймаються органами та посадовими особами державної податкової служби. Це, зокрема, вимоги до реквізитів рішення, наявності та обсягів інформації тощо. Необхідно перевірити, чи дотримані ці вимоги в рішенні, яке платник податків має намір оскаржити.

 

1.3. Чи відповідає дійсності інформація про порушення, викладена в рішенні?

Це запитання стосується безпосередньо аналізу норм податкового права, які встановлюють підстави і порядок сплати відповідних податків або проведення процедур адміністрування таких податків. Відповідаючи на нього платнику податків необхідно проаналізувати власні дії, що вчинено при розрахунку та сплаті податкових зобов'язань, і визначити їх відповідність вимогам діючого законодавства.

 

Ураховуючи, що далеко не всі платники податків мають юридичну освіту, у них може виникнути запитання, як їм визначити нормативну базу, якою необхідно керуватись при аналізі дій і рішень посадових осіб органів податкової служби. Особливо актуальне це запитання для представників малого бізнесу, які не можуть дозволити собі тримати штатного юриста. Для визначення переліку нормативних актів, що регулюють певне питання, а також отримання консультацій щодо порядку їх застосування доцільно:

  • скористатись послугами підрозділів роз'яснення податкового законодавства, які працюють у кожному органі державної податкової служби, або звернутися до телефонно-довідкового центру ДПА України; надання роз'яснень та консультацій є абсолютно безкоштовним;
  • знайомитись з матеріалами, що розміщені на сайті ДПА України та регіональних підрозділів податкової служби в мережі Інтернет; у деяких випадках може виявитись, що питання, яке має вирішити платник податків, уже було і на нього дано відповідь;
  • в окремих випадках може бути доцільно звернутись до професійного юриста, який допоможе проаналізувати рішення та за необхідності підготувати скаргу.

Доцільно здійснювати за запропонованим порядком аналіз будь-якого рішення або дії органів податкової служби стосовно платників податків. Такий аналіз дозволить платнику виявляти порушення його законних прав та інтересів і вживати заходів щодо їх захисту.  

 

Слід також мати на увазі, що навіть коли платник податків одразу встановив порушення своїх прав — це не привід припиняти аналіз. Необхідно обов'язково завершити його, оскільки порушення може бути не одне


2. Визначення аргументів  

Після завершення аналізу, необхідно аргументувати свою позицію щодо наявних порушень. Аргументи необхідно підбирати стосовно кожного порушення окремо. Якщо є декілька аргументів, то їх необхідно викладати послідовно. При цьому аргументацію доцільно будувати таким чином: спочатку визначати, з чим не згоден платник податків; потім наводити норму законодавства, яку порушили, або якою мали керуватись посадові особи органів державної податкової служби, а потім наводити свої пояснення, чому платник податків так вважає.


3. Підбір доказів  

Доказами обставин, на які посилається платник податків, можуть бути копії документів про фінансово-господарську діяльність платника податків; інформаційні листи органів державної влади; документи, в яких зафіксована інформація про порядок проведення дій або прийняття рішень, які платник податків оскаржує; судові рішення, що підтверджують факти, на які посилається платник податків, або містять аргументацію, аналогічну аргументації платника податків; інші предмети і документи, що підтверджують позицію платника податків.


4. Написання скарги  

Написання скарги є фінальною частиною підготовки скарги. У посібнику також наводиться перелік реквізитів, які має містити скарга. Ми ж зупинимось на мотивувальній частині скарги, що містить обґрунтування вимог платника податків про скасування незаконного рішення. Перш за все необхідно чітко дотримуватись послідовності викладення аргументів. Якщо у скарзі недотримано порядку викладення аргументів і фактів, то це значно затягує термін розгляду скарги і ускладнює прийняття рішення щодо неї. Тому необхідно дотримуватись чіткої логіки викладення своїх аргументів.

 

Приклад

 

01.03.2008 р. Державною податковою інспекцією Н-ского району м. Києва розпочато планову перевірку ТОВ «А». Вважаю, що ця перевірка була проведена з порушенням закону, оскільки:

 

1.   Мені не було надіслано за 10 днів до початку перевірки повідомлення про проведення перевірки, як це передбачено ч. 4 cт. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

 

2.   Не було дотримано річного терміну з моменту проведення попередньої планової перевірки, як це передбачено ч. 2 cт. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

 

При написанні скарги необхідно також робити посилання на додані до скарги докази. Недостатньо просто додати їх до скарги — необхідно описати їх у тексті скарги, і вказати, що саме вони підтверджують, чи, навпаки, спростовують.

 

При викладенні аргументації необхідно також дотримуватись принципу послідовності. Якщо аргументи у скарзі безсистемні — це значно знижує можливість для прийняття обґрунтованого рішення за скаргою у відведений законодавством термін.

 

Для структурування скарги доцільно дотримуватись двох підходів — об'єктного та хронологічного.

 

Об'єктний підхід передбачає розподіл мотивувальної частини скарги на окремі розділи, кожен з яких присвячений окремому об'єкту (це може бути рішення, дія або факт бездіяльності).

 

Хронологічний підхід передбачає викладення подій у тому порядку, в якому вони відбувалися. При цьому оцінюється кожна подія, і наводяться аргументи на користь такої оцінки.

 

Як правило, при написанні скарги доцільно дотримуватись обох підходів. Наприклад, спочатку доцільно визначити всі об'єкти, які мають бути описані у скарзі, а потім у хронологічному порядку зробити опис аргументів стосовно кожного з об'єктів.

 

Ми рекомендуємо при складанні скарги:

спочатку визначити об'єкти, що будуть описані у скарзі;

потім у хронологічному порядку зробити опис аргументів стосовно кожного з об'єктів


Як розглядати скаргу?

 

Розгляд скарги багато в чому є схожим на процес її підготовки. Обов'язково необхідно провести аналіз учинених дій і прийнятих рішень, що оскаржує платник податків.

 

При цьому слід мати на увазі, що головним принципом при розгляді скарг має бути об'єктивність. Жодні міркування стосовно «честі мундиру» та «інтересів служби» не можуть бути підставою для відхилення скарги платника податків, коли має місце порушення його законних прав та інтересів.

 

Головним принципом при розгляді скарг має бути об'єктивність


Також додатково необхідно визначитись:

 

1. Чи достатні докази подав платник податків на підтвердження своїх вимог?

 

Якщо якась з обставин, на які посилається платник податків, вбачається недостатньо обґрунтованою — необхідно визначити, що саме потребує додаткового підтвердження, і звернутися до платника податків із пропозицією подати додаткові докази. При цьому необхідно не просто вимагати від платника податків додаткової інформації, а чітко пояснити йому, що саме потребує додаткового з'ясування і які його аргументи вимагають додаткового підтвердження та чому.

 

2. Чи потребують обставини, на які посилається платник податків, додаткової перевірки?

 

Може виникнути ситуація, коли платник податків не в змозі самостійно довести правильність своїх аргументів унаслідок того, що потрібно вивчити внутрішню інформацію та документи відповідного органу податкової служби. Тоді особа, яка розглядає скаргу платника податків, має визначитись із переліком та змістом заходів, необхідних для перевірки обставин, на які посилається платник податків.

 

При розгляді складної скарги доцільно складати план розгляду скарги, який би передбачав перелік та зміст заходів щодо її розгляду.

 

Як має вчинити особа, яка розглядає скаргу, якщо вона встановить наявність порушення, на яке платник податків не посилається?

 

Цілком можлива ситуація, коли особа, яка розглядає скаргу, маючи більший досвід щодо питань застосування податкового законодавства, установить факт порушення законних прав та інтересів платника податків (платник не виявив такого факту і не виклав у скарзі).

 

У цьому випадку посадова особа, яка розглядає скаргу, усе одно має задовольнити її, навіть за підставами, на які платник податків не посилається.


Вирішення конфлікту інтересів  

 

Норма про конфлікт інтересів передбачена п.п. 4.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»:

 

У разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, унаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

 

Таким чином, основним призначенням цієї норми є вирішення колізій, тобто суперечностей у нормативно-правових актах.

 

Застосування цієї норми при розгляді апеляцій платників податків є обов'язковим.

 

Однак найбільш проблемним питанням є встановлення наявності підстав для застосування конфлікту інтересів. Конфлікт інтересів може бути лише у тому випадку, коли має місце можливість неоднозначного розуміння норми відповідного закону чи іншого нормативно-правового акта, або коли норми одного нормативно-правового акта суперечать іншому.

 

Отже, необхідно визначити, коли може виникнути така ситуація.

 

Випадки, коли конфлікт інтересів відсутній:

 

1. Коли суперечать один одному нормативні акти різної юридичної сили.

 

В Україні існує така ієрархія нормативно-правових актів (наводиться у порядку підпорядкованості):

  • Конституція України;

  • міжнародні угоди України, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України;

  • закони України;

  • нормативні акти Президента та Уряду України;

  • нормативні акти міністерств та відомств, органів місцевого самоврядування, видані в межах їх повноважень.

Кожен нормативний акт має відповідати усім нормативно-правовим актам вищої юридичної сили (тобто закони і міжнародні угоди мають відповідати Конституції України, нормативні акти Президента і Уряду — Конституції та законам України, відомчі нормативні акти — Конституції, законам і нормативним актам Президента і Уряду України).

 

Таким чином, якщо має місце суперечність між нормативними актами різної юридичної сили — конфлікт інтересів відсутній. У цьому випадку мають застосовуватись норми акта, що має вищу юридичну силу.

 

2. Коли суперечать один одному акти рівної юридичної сили, але один з них є спеціальним у відповідній галузі.

 

Нормативні акти в національній правовій системі, як правило, мають галузеву спрямованість. Тобто кожен нормативний акт регулює певну групу суспільних відносин з окремих питань. Ця група може бути більшою або меншою, але, крім Конституції України, у нашій державі немає нормативних актів, які б охоплювали усі суспільні відносини. Отже, податкові відносини теж регулюються відповідною групою нормативно-правових актів, що так і називається — законодавство з питань оподаткування.

 

Спеціальне законодавство завжди має пріоритет при вирішенні питань, які воно регулює. Для податкового законодавства це правило встановлено ч. З ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування», яка передбачає:

 

Ставки, механізми справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законами України, крім законів про оподаткування.

 

Отже, якщо різні правила встановлені спеціальним нормативним актом з питань оподаткування і нормативним актом, який регулює інші відносини — конфлікт інтересів також відсутній. У цьому разі мають застосовуватись норми спеціального нормативного акта з питань оподаткування.

 

Конфлікт інтересів наявний у тому випадку, коли:

  • нормативні акти рівної юридичної сили, що регулюють питання оподаткування, суперечать один одному;

  • норми одного нормативного акта з питань оподаткування суперечать одна одній; 

  • норма нормативно-правового акта з питань оподаткування викладена неоднозначно, унаслідок чого можливе різне розуміння прав та обов'язків платника податків або органу державної податкової служби.

Тут слід керуватись тією нормою, що відповідає інтересам платника податків.


(З офіційного сайту ДПА України: www.sta.gov.ua)

Бизнес центр «Право и дело» © 2010
г. Киев
ул. Резницкая 8, к.56
+38 044 453-06-32
+38 099 52-11-7-11